Зона комфорту - це психологічний стан, у якому людині зручно, безпечно й передбачувано.
Це простір звичок, знань, дій і рішень, де майже нічого не викликає страху чи стресу, де все знайомо та передбачувано. Наприклад: знайома робота, коло спілкування, рутинні дії, думки, звички.
Але є нюанс: у зоні комфорту немає росту.
Там безпечно і добре, але одноманітно, передбачувано і з часом нудно.
Зона комфорту формується як психологічна "подушка безпеки".
Вона включає звички, які зменшують тривожність.
Звичний круг спілкування - людей, з якими легко й передбачувано, ситуації, де ми почуваємо себе «на своєму місці», переконання, які ми часто не перевіряли на практиці.
Це зона стабільності, але також - застою, коли ми не викликаємо себе на виклик і не пробуємо нове.
Модель зон розвитку (Growth Zones Model), вона пояснює, як ми розвиваємось:
Зона комфорту - безпечно, але немає росту.
Зона страху - сумніви, відмова, прокрастинація, бажання повернутися назад.
Зона навчання - нові виклики, навички, досвід.
Зона росту - самореалізація, досягнення цілей, віра в себе.
Важливо зазначити, що коли людина виходить із зони комфорту, то з’являється страх і це нормальна реакція нашого мозку на незвичну ситуацію, тоді виникають :
- Страх помилки чи осуду («а раптом я помилюся», «а що скажуть люди»)
- Сумніви в собі («я не зможу»).
- Потреба в стабільності («хочу, щоб все було як раніше»)
- Психологічна втома - бракує ресурсу навіть на маленькі зміни.
Що знаходиться за межами зони комфорту?
Поза зоною комфорту - зона росту. Спочатку ви можете потрапити в зону страху або дискомфорту, але саме там:
з’являється новий досвід, формуються нові навички, росте самооцінка, приходить розуміння та усвідомлення своїх можливостей.
Як вийти із зони комфорту?
1. Малими кроками – поступово, почати з чогось нового, але керованого: нова страва, новий маршрут, нетипове завдання, нові звички.
2. Ставити собі запитання «чого я уникаю? Часто відповідь і є тим, що варто спробувати.
3. Змінювати звичну послідовність: зробити щось не так, як звикли, те, що може бути інакшим від звичного, як варіант – проявити ініціативу, проявитися нестандартно.
4. Заведіть щоденник виходу із зони комфорту і кожен день придумуйте собі одне маленьке випробування із детальним аналізом власних відчуттів, того що дізналися і розкрили в собі.
5. Змінюйте середовище: спілкуйтеся з новими людьми, тими, ким ви захоплюєтеся і тими хто не «не засиджується у зоні комфорту».
Фрази-маяки, що можуть допомогти у виході із зони комфорту:
- «А що, як я спробую просто один раз?»
- «Я ще не вмію — але можу навчитись».
- «Комфорт — не завжди розвиток».
- «Мені не страшно — мені цікаво».
Техніки для роботи над собою
1. Вправа "Зона росту"
Намалюйте чотири кола: Комфорту - Страху - Навчання - Роста.
Впишіть у кожну зону ситуації зі свого життя.
Подивіться, де ви найчастіше перебуваєш. Що заважає перейти далі?
2. Правило 15% дискомфорту
Роби те, що трохи лякає, але не паралізує.
Це і є зона навчання.
Занадто комфортно - немає зростання.
Занадто страшно - можна демотивуватися та/або вигоріти.
3. Запитання для самоаналізу:
- Чого я уникаю останнім часом?
- Що я втрачаю, залишаючись у своїй зоні комфорту?
- Що буде найгіршого, якщо я спробую нове?
- Що буде найкращого?
Пам’ятайте: зона комфорту – це точка старту.
Ви можете повертатися до неї, щоб відновитись, але саме за її межами – зона зростання, досягнення найсміливіших цілей, за її межами – найцікавіше!