Понад 10 років я працюю з бізнесом, фокусуючись на розвитку емоційного інтелекту.
Якщо раніше ця тема сприймалась як «soft», то сьогодні все більше лідерів усвідомлюють: без емоційної компетентності неможливо приймати якісні рішення, утримувати команди і працювати в умовах невизначеності.
Недарма емоційний інтелект входить до ключових компетенцій сучасного світу.
Водночас важливо пам’ятати: кожен лідер спочатку людина - зі своїми реакціями, переживаннями, страхами, втомою й ресурсами. Саме з цього людського фокусу я і пропоную подивитися на цю статтю.
Як емоційний інтелект оцінити і як його системно розвивати?
Наприкінці ХХ століття дослідники звернули увагу: для успішної кар’єри недостатньо високого IQ чи глибокої експертності.
Потрібно щось більше - здатність усвідомлювати власні стани, розуміти інших і діяти, враховуючи емоційний контекст.
Саме цю сукупність навичок і назвали емоційним інтелектом (Emotional Intelligence).
На думку наукового журналіста Деніела Гоулмана, поняття «емоційний інтелект» включає в себе 5 компонентів.
- Самоусвідомлення - здатність людини правильно розуміти свої емоції і мотивацію, оцінювати свої слабкі і сильні сторони, визначати цілі і життєві цінності.
- Саморегуляція - здатність керувати своїми емоційними діями.
- Мотивація - здатність прагнути до мети заради самого факту її досягнення.
- Емпатія - здатність розуміти емоції, які відчувають оточуючі, враховувати почуття інших людей при прийнятті рішень, а також співпереживати іншим людям.
- Соціальні навички - здатність вибудовувати відносини з людьми і направляти їх поведінку в бажаному напрямку.
Високий рівень розвитку всіх складових EI допомагає нам ефективніше будувати кар’єру і відчувати задоволення від своєї роботи і, головне - від життя.
Емоційний інтелект умовно поділяють на два рівні.
Перший - внутрішньоособистісний: він охоплює здатність усвідомлювати власні стани, регулювати свої дії та знаходити внутрішню мотивацію.
Другий - міжособистісний, пов’язаний з емпатією, взаємодією з іншими та соціальними навичками.
У цій статті я пропоную почати з бази - з роботи із собою.
Адже без самоусвідомлення, саморегуляції та самомотивації неможливо якісно розвивати емпатію і ефективно взаємодіяти з іншими.
Перші кроки розвитку емоційного інтелекту завжди лежать у внутрішньому фокусі.
Далі у статті практичні вправи, які можна інтегрувати у повсякденне життя без спеціальної підготовки чи складних умов.
Запрошую виділити 30 хвилин для себе й організувати невеликий міні-тренінг, як старт роботи над розвитком ключових компетенцій емоційного інтелекту.
Вчимося відстежувати свій стан
Людина досягає мети тільки тоді, коли бачить, куди потрібно йти, і розуміє, що відбувається навколо. Той, хто не знає свого емоційного світу, йде по життю з закритими очима.
За версією Пола Екмана, американського психолога і фахівця в галузі вивчення емоцій, базові емоції мають універсальні біологічні патерни, а складні емоції формуються через когнітивну та соціальну інтерпретацію.
7 базових емоцій: гнів (злість), печаль (смуток), презирство, відраза, страх, здивування, радість.
Вони змішуються в коктейлі і утворюють базу автоматичних реакцій на те, що відбувається. При цьому кілька емоцій (зазвичай дві) є в нашому житті провідними. І важливо відстежити, які саме.
Вправа 1.
Щоб дізнатися, наскільки ви розумієте свої почуття, дайте відповідь на 3 питання.
- Яку емоцію я зараз відчуваю?
- Саме зараз ця емоція корисна для мене?
- Як часто протягом дня я відчуваю цю емоцію?
Описуйте тільки ті емоції, які ви зазначили у себе при читанні цих питань. Вправа допоможе запустити процес самоаналізу. Робіть його регулярно в різних ситуаціях, і з часом ви звикнете звертати увагу на свої почуття.
Вправа 2. «Щоденник емоцій»
Протягом дня записуйте всі свої емоції і події, які їх викликали.
Мета - краще зрозуміти себе. Для візуалізації можна використовувати фломастери для позначення кольору емоцій або смайлики.
А потім поставте собі завдання - збільшити кількість веселих смайликів.
І пам’ятайте, що велика частина подій самі по собі нейтральні. А емоції - це лише наша реакція на них.
Не керувати емоціями, а обирати дії.
У моєму підході я пропоную почати з важливого розрізнення: ми не можемо керувати своїми емоціями і не можемо напряму контролювати притаманні нам емоційні реакції.
Вони виникають автоматично - як результат досвіду, переконань, упереджень і роботи нервової системи.
На глибинному рівні зміни можливі лише через роботу з упередженнями, інтерпретаціями та ставленням до ситуацій. Саме там формується те, як ми сприймаємо події і чому реагуємо саме так.
Натомість у швидких, щоденних ситуаціях ми маємо іншу зону впливу. Ми можемо зробити усвідомлений вибір між імпульсом і дією.
Тобто керувати не емоціями, а емоційними діями - тим, що ми робимо під впливом емоцій.
Саме з цього фокусу пропоную подивитися на наступну вправу.
Керуємо емоційними діями
Іноді наші емоції схожі на тигра, що вирвався з цирку: він некерований, може налякати оточення і завдати шкоди - як іншим, так і нам самим. Питання не в тому, як «заспокоїти тигра», а в тому, як не дозволити йому керувати нашими діями.
Один із доступних способів - робота з емоційними станами через тіло.
Це підхід, який легко застосовувати в будь-яких умовах. Тіло і психіка - частини єдиної системи, тому фізичний стан безпосередньо впливає на емоційне переживання.
Вправа 3.
Опустіть голову і плечі, подивіться в підлогу. Сумним, приглушеним голосом скажіть:
«Я успішна людина, у мене все виходить…»
Потім підніміть руки вгору, розправте спину, підніміть підборіддя і, дивлячись угору, впевненим голосом скажіть:
«Я невдаха, у мене все йде шкереберть, нічого не виходить…»
Зверніть увагу на відчуття. Парадокс у тому, що мозок майже не реагує на зміст слів, зате дуже чутливий до міміки, пози і жестів. Саме тіло надсилає сигнали в лімбічну систему - і ми починаємо відчувати те, що транслюємо фізично.
Практика для повсякденного життя
Коли ви відчули цю різницю, протягом двох тижнів свідомо приймайте так звану «позу лідера» хоча б на кілька хвилин щодня розправте плечі і підійміть підборіддя.
Не для того, щоб «змінити емоції», а щоб підтримати іншу якість дій і рішень.
Через деякий час ви помітите, що змінюється не стільки емоційний фон, скільки ваше ставлення до ситуацій і спосіб взаємодії з ними.
Як форма швидкої самодопомоги, цю вправу можна використовувати щодня - в офісі, на зустрічах або перед складними розмовами.
Це простий спосіб повернути собі вибір між імпульсом і усвідомленою дією.
Розуміємо свої внутрішні мотиви
«Серце» емоційного інтелекту - це власна мотивація.
Логіка тут проста: якщо людина не розуміє, чого хоче сама, вона не здатна по-справжньому створювати мотиваційний простір для інших.
Мотивація - це наші внутрішні «двигуни», які спонукають рухатися вперед, виходити за межі звичного і брати на себе зусилля.
Для когось вона веде на вершину Евересту, для когось - змушує роками стирати ноги в пуантах, щоб стати балериною. У всіх випадках йдеться про внутрішній імпульс, а не про зовнішній тиск.
Усе, що приходить ззовні - бонуси, обіцянки, санкції, винагороди - є лише стимулами. Та сама «морквина», яка може тимчасово підштовхнути, але не здатна замінити справжню мотивацію.
Людину неможливо мотивувати ззовні. Можна лише створити умови, в яких її внутрішні мотори почнуть працювати.
Усвідомлення власних мотивів вимагає глибокої внутрішньої роботи. Для когось це кілька важливих інсайтів, а для когось - шлях довжиною в життя. Але без цього кроку неможливо говорити ані про зріле лідерство, ані про стійку самомотивацію.
Вправа 4. Визначаємо свої глибинні мотиви
Один із простих і водночас дієвих інструментів техніка послідовних запитань «Чому?»
Поставте собі одне запитання і дайте на нього відповідь. Потім - запитайте «чому?» до цієї відповіді. І так щонайменше п’ять разів.
Приклад:
— Чому я ходжу на роботу?
— Тому що це мій розвиток.
— Чому для мене важливий розвиток?
— Щоб довести собі…
— Чому мені важливо довести собі…?
— Мені важливо бути гідним…
— Чому для мене важливо бути гідним…?
— Тоді я можу дозволити собі…
— Чому для мене важливо дозволити собі…?
— Щоб відчувати свободу і займатися тим, що я люблю.
Ці п’ять послідовних відповідей допомагають побачити глибинний мотив, який стоїть за конкретною дією.
Є ще одне запитання, яке часто прояснює дуже багато:
«Що б я робив, навіть якби за це не платили?»
Відповіді на нього - сильний ключ до розуміння власної внутрішньої мотивації і джерел енергії.
Підсумуємо
Розвиток емоційного інтелекту завжди починається з внутрішньої роботи. Його фундамент - три ключові компетенції:
самоусвідомлення, саморегуляція та самомотивація.
Самоусвідомлення дає здатність помічати власні емоційні стани й реакції.
Саморегуляція - робити усвідомлений вибір між імпульсом і дією.
Самомотивація - розуміти свої внутрішні мотиви й спиратися на них у рішеннях.
Без цього неможливо ні зріла емпатія, ні якісна взаємодія з іншими.
Починати потрібно з себе. Саме тут закладається основа емоційного інтелекту - і особистого, і лідерського.
Прості кроки - великі результати. Ресурсних емоцій :)