Усі з нас, хто був дитиною та значущих дорослих поруч, має заборони.
Деякі з них здаються досить невинними, а деякі навпаки звучать загрозливо. Наприклад, не живи.
Феномен формування заборон був відкритий сімейною парою, Мері та Бобом Гулдінгами. Потім цю теорію розширив їх учень, Джон МакНіл.
Яким же чином в людини формуються заборони?
Уявіть що вам 3 роки і ви активно досліджуєте світ навколо.
Є бажання все спробувати зробити самому.
Такі прояви можуть нести небезпеку і несвідомі та тривожні батьки їх лякаються. А злякавшись можуть казати щось на кшталт: «Не роби цього, бо це тебе вб’є».
Як наслідок, дитина налякана та не розуміє чому йому заборонили досліджувати такий цікавий світ.
Дитячий мозок ще недостатньо розвинений, досвіду замало – і як результат слова переляканих дорослих сприймаються як істина. Так починає формуватися заборона «Не дій».
На це дитина може відповісти рішенням відчаю. Де батьки будуть вимушені постійно відповідати на мільйон запитань: «Я як це зробити?», «Чи можна робити так?».
Або це може бути рішення відчаю.
Де дитина буде відмовлятися робити те, що просять та дозволяють батьки.
Ми виростаємо, набуваємо знання та життєвий досвід, а десь всередині кожного з нас живе той маленький хлопчик чи дівчинка.
Який колись слова дорослих сприйняв як істину та сформував заборону, яка в дорослому світі сприймається абсурдною, але продовжує діяти.
Діяти та псувати життя.
Так люди з забороною «Не дій» будуть дуже складно приймати рішення, бо бояться помилки, яка точно принесе критику та самокритику.
Тому будуть знаходити тисячі «вагомих» причин чому вони не отримали професію про яку мріяли, чому не побудували відносини, чому продовжують працювати в токсичному колективі та отримувати копійки.
Зазвичай людям з такою забороною властивий високий рівень тривожності та очікування «катастрофічної катастрофи».
В класичній теорії Гулдінгів є 12 заборон.
Це:
- Не живи
- Не будь собою
- Не будь дитиною
- Не зростай чи не дорослішай
- Не дій або не роби нічого
- Не досягай
- Не будь важливим
- Не будь близьким
- Не належ
- Не будь здоровим
- Не думай
- Не відчувай
Доросла людина, яка не усвідомила, свої заборони може прожити життя, обмежуючи себе.
Ці обмеження приносять в кращому випадку призводять до страждань та відчуття що живеш не своє життя. В гіршому вбивають людину.
Щоб самостійно діагностувати свої заборони пропоную наступну вправу.
Задай собі питання:
1. Які події з найближчого майбутнього викликають в мене напругу, страх?
2. Яка подія з дитинства приходить тобі на думку коли про це думаєш?
3. Що в цій події з минулого робили дорослі? Що вони тобі говорили?
4. Як ти зреагував на дії та слова дорослих в цій ситуації? А що зробив?
5. Як це впливає на твоє життя зараз?
6. До яких обмежень це приводить зараз?
Для того щоб позбавитися «злих чар» забороняючих посилань, потрібно їх усвідомити та прийняти нові рішення.
Рішення, які можеш приймати виходячи зі своїх знать та життєвого досвіду.
Бо ти є дорослою людиною і відповідальність за те як ти живеш виключно на тобі.
Якщо тобі складно з цим впоратися, якщо потребуєш підтримки є сенс звернутися до фахівців – коуча, психолога чи психотерапевта.