Людина сприймає інформацію не тільки словесно, але й невербально. Як ми знаємо із біології існує перша та друга сигнальні системи.
Перша сигнальна система є у тварин і у людини домовного періоду.
Друга сигнальна система з'явилася у людини в зв'язку з розвитком мови. Це сукупність нервових процесів, що виникають у корі головного мозку на слова й позначені ними поняття і визначається рефлекторними реакціями на слова.
Анатомічною основою другої сигнальної системи є зорова та слухова сенсорні системи. Сигналами в цій системі є слова, якими можна характеризувати і узагальнювати різні ознаки предметів і явищ. Словами можна описувати будь-які предмети та процеси.
Людям дана здатність логічно думати, опрацьовувати інформацію і говорити. Нам дана мова, як унікальна можливість бути зрозумілими і висловлювати свої думки, потреби, створювати твори мистецтва та багато іншого.
Люди можуть знати декілька мов, проте іноді не розуміти один одного розмовляючи однією мовою.
Чому так відбувається та що таке комунікація між людьми?
На це питання дає теорія «4 вуха» Фрідеманн Шульц фон Тун, що розкриває процес комунікації і допомагає нам трохи розгадати загадку нерозуміння між людьми.
Ідея така: кожен з нас посилає і приймає повідомлення, не тільки використовуючи слова, але і за допомогою інтонації, голосу, міміки, жестів.
Щоправда іноді одне й те саме повідомлення можна інтерпретувати по-різному. В залежності не тільки від того, як воно подається, але і як приймається. Яким вухом ми його чуємо.
І, на думку фон Туна, у нас таких «приймаючих» вух цілих чотири.
1-е вухо – рівень фактів - містить безпосередньо ті факти та дані про стан речей, що описані у повідомленні – Що саме мені хочуть повідомити?
2-ге вухо – заклик – закликає до дії заклику або передача якогось бажання.
3-є вухо – відношення - висловлює ставлення до співрозмовника чи події, повязаної із нашим опонентом.
4-е вухо - одкровення («Я»-повідомлення) передає «Я» особи, що говорить — свідомо чи несвідомо, наприклад, інформацію про ставлення до себе, мотиви, систему цінностей, емоції.
Наприклад, фраза «Я йду завтра на роботу» можна сприйняти крізь призму 4-х вух по-різному, а також сказати, використовуючи різні інтонації.
Як працювати із «4 вухами» - аналізувати що саме зараз каже ваш співрозмовник – факти – заклик – відношення – свої одкровення.
Факт = це предметний рівень = яку інформацію повідомляють?)
Заклик = чого хочуть домогтися цим повідомленням?)
Ставлення = що думають про інших або в якому взаємозв'язку один щодо одного перебувають?
Одкровення = що хочуть розповісти про себе.
Дану техніку можна використовувати для самокоучинга або безпосередньо в ході сесії, задаючи питання :
- Що мені намагаються сказати? Це факт, заклик, ставлення чи одкровення?
- Що я відчуваю в цей час - комфорт чи дискомфорт?
- Які емоції виникають у мене від почутого?
- Яке відношення до мене має почуте?
- Чому я так реагую?
- Як можна було б реагувати по-іншому?
Така «самосупервізія» дає можливість людині побачити ситуацію по-іншому, зі сторони, наче в дзеркалі.
Знаючи теорію «4 вух» ми можемо відстежувати , яке з вух працює дуже інтенсивно і в яких ситуаціях.
Якщо ми зрозуміємо яке з вух активне в тих чи інших ситуаціях і заважає нам. Адже буває так, що замість щоб почути інформацію про факти, ми чуємо щось про ставлення до нас і ображаємось чи включаємо захист.
Працюючи із технікою можна знайти розгадку чому ми іноді не розуміємо один одного.
Теорію «4 вух» можна використання коучем в ході сесії – аналізувати все почуте від коучі крізь призму 4 вух, сказане коучі це про факти, заклик, відношення чи одкровення.
Автор статті: Олена Білоконь,
коуч-інтерн курсу LIFE Coaching School